Студентське життя

Керівництво коледжу приділяє значну увану не тільки навчальній, а й виховній роботі, спрямованій на засвоєння загальнолюдських норм і цінностей, а також пропаганді спорту та здорового способу життя.

Зокрема, виховна робота в ТзОВ медичний коледж “Монада” здійснюється за такими основними напрямами:

1. - Культурно-масова;
2. - Просвітницька та наукова діяльність;
3. - Психологічна і соціологічна;
4. - Екскурсійна;
5. - Благодійна;
6. - Спортивно-оздоровча.
7. - Березневі вірші

Щорічно проводяться конкурси: на визначення міс і містера коледжу; конкурс « Кращий за професією»; студентська наукова конференція. З нагоди знаменних подій проводяться урочисті вечори, у яких активну участь беруть студенти. Зокрема, це святкування дня народження коледжу, фестиваль студентської творчості «Сейшн в «Монаді». Студенти залучаються до дотримань традицій українського народу, з цією метою кураторами груп проводяться вечори: «День Святого Миколая», «Вечорниці на Андрія», літературно – музичні вечори, присвячені дням народжень поетів, письменників.

Упродовж декількох років студенти Львівського медичного коледжу «Монада» опікуються дитячим будинком, що на вулиці Таджицькій, та будинку для перестарілих на вулиці Медової Печери. Створена і успішно виступає команда КВК. Традиційними є святкування дня Знань, дня працівника освіти і випускних вечорів. Не оминають увагою наші студенти фестивалі і конкурси, що проводяться поза Медичним коледжем «Монада», зокрема, це Всеукраїнський студентський фестиваль «Барві осені», що проводиться в Європейському університеті м. Київ; Всеукраїнська олімпіада з української мови серед студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації ім. Петра Яцека, котрий проводиться у Львівському національному університеті ім. Івана Франка; конкурс авторської пісні серед студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, котрий проводиться Радою Директорів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації Львівської області.

Студенти, які мають почуття гумору і бажання цим почуттям заражати інших людей займаються в КВК; ті які відчувають у себе акторські здібності, мають змогу їх проявити в театральній студії коледжу; ті, які мають хореографічні здібності розвивають їх у танцювальному колективі нашого коледжу. Колектив монадівської газети «Велика Перерва» залучає до свого кола тих студентів, які хочуть здобути славу журналіста, проявляють нестримне бажання писати статті і брати інтерв’ю.

Для розвитку у студентів знань і навичок, організаторської діяльності створено і працює студентське самоврядування. Щорічно у коледжі проводяться вибори голови студентського самоврядування, адже саме студентське самоврядування намагається найбільше займатись вільним часом студентів, зокрема організовує дискотеки, конкурси, зустрічі з цікавими людьми. Активно працює екскурсійне бюро коледжу, зокрема для студентів проводяться екскурсії по місту Львову, по замках Львівщини, в Святоуспенську Почаївську Лавру, Святоуспенську Унівську Лавру, Долину Нарцисів (м. Хуст). Влітку студенти мають можливість відпочивати в м. Євпаторія, де працює філія нашого коледжу, окрім того організовується відпочинок у Карпатах та Феодосії. Окремим групам «монадівців» організовуються відпочинок в Хорватії і Ялті.

За спільною домовленістю дирекції ТзОВ Медичний коледж «Монада» і Студентським самоврядуванням, за результатами активності і успішності в навчанні кращі студенти отримують стипендію у вигляді зменшення оплати за навчання, а також троє студентів щоквартально отримують іменну стипендію від директора ТзОВ Медичний коледж «Монада».

Проводяться такі заходи культурно-масової роботи:

У коледжі ведеться просвітницька та наукова діяльність:

- Інтелектуальні ігри “Брейн-ринг”; - Робота студентського наукового товариства; - День боротьби зі СНІДом – анкетування в групах, виступи, доповіді (грудень); - Студентська конференція (квітень – травень).

Також у навчальному закладі приділяється значна увага психологічній роботі:

Екскурсійна робота:

Благодійна робота:

1. - Організація свята Миколая для дитячого будинку та будинку перестарілих;
2. - Збір коштів, речей до Дня Пасхи для дитячого будинку і будинку для літніх людей.

Березневі вірші

Гарна, несподівана, загадкова, чарівна, неперевершана… Як їй вдається одночасно владнати стільки справ? А як смачно пахне, коли вона чаклує на кухні! Як вона вміє дарувати стільки любові оточуючим? Заради її погляду та посмішки мужчини готові на все. Сьогодні вона одна, завтра – інша. І ніхто не знає, що в неї на думці, адже вона – жінка!
Хочеться сказати їй безліч теплих слів, дарувати всі дива світу, робити нечувані речі, а в цей день – особливо!
І ми не оминули увагою чудове свято 8 березня. Почали святкувати його навіть дещо раніше, 4 березня у приємній сімейній обстановці проходив вечір поезії, який влаштовувала для гостей невтомна Людмила Володимирівна Найда. Всі знали, що очікувати варто чогось не зовсім звичного, але  ніхто не чекав, що його зустрічатимуть, як вдома, пропонуючи чай з печивом і тістечками. А між тим, розпочалась поезія, заради якої, власне, всі і зібралися разом. Вірші лунали різними мовами, з різним настроєм, у різній формі, але у кожному з них було тепло, любов і часточка душі. Особисто я дізналася кілька приємних фактів. Ось, наприклад, я не знала, що вірші пишуть наші викладачі Людмила Володимирівна, Наталя Володимирівна, але знала про поезію завідувача фармацевтичним відділенням Лариси Володимирівни, тому неймовірно приємно було нарешті почути ці вірші у виконанні автора. Та, якщо я вже згадала про поетів коледжу, то це ще не весь список. Студенти «Монади»,  без сумніву, також надзвичайно талановиті – танцюють, співають, грають на музичних інструментах і… пишуть вірші! Ми зазирнули у думки таких студентів, як Іван Мазепа, Іра Завадовська, Іра Сипіта. Або ж нам читали вірші людей, чиє життя і творчість повязані з коледжем. Ось, наприклад, Рабінович Сергій зачитав вірші Юрія Олександровича Сун-Чен-Лі і Бойко Василя Олександровича, присвячені жінкам. Ще раз дивувала пластикою тіла і витонченістю рухів у східному танці наша Міс – Рома Микулинець.

На святі панувала напрочуд мила атмосфера. Коли Назар Гарасимик виконував пісню, акомпонуючи собі на гітарі, підспівували навіть ті, хто сам усвідомлює, що на людях такого робити їм не варто (наприклад, автор цієї статті), а вийшло дуже навіть нічогенько! Щодо інтернаціональності нашого свята і різнобічних зацікавлень майбутніх медиків, то твори зачитували не лише українською та російською, а ще й англійською мовами, завдяки участі студенток Наталі Потічної, Наталі, Наталі, Ангеліни Сердюк. Містер Тарас Гарасько ще зіграв на сопілці.  А Каті Костяній розібратися в тому, «бути чи не бути» допоміг Ігор Кокалюк. Не обійшлося і без сучасного танцю. Наших акторів не лякає навіть брак місця і безпосередня близькість до глядача: Наталя Паскевич і Тарас Гараско з виконували таким запалом свій коронний танець латино, що змусили присутніх засумніватися в тому, чи дійсно безпечно спостерігати за тим, що відбувається навколо, поки ми позіхаємо, а під час танцю Марії Кепещук і Смика Тараса ми б могли спостерігати, що ж насправді мала на увазі Наталка Могилевська, співаючи «відірватись від землі…тільки я і небо синє…», якби тільки стеля не завадила – на щастя наші герої успішно дотанцювали а глядачі додивились  захоплюючий танець, насичений цікавезними трюками. Після такого просто дуже хочеться танцювати. Дуже-дуже. Або співати, як Аня-Мар’яна Герчук. Завершився вечір поезії піснею студентки нульового відділення Василини, яку дівчина виконала акапельно.
Хочеться подякувати всім, хто вирішив допомогти в організації такого свята, також Тані Борисовій, яка читала вірші Наталі Володимирівни Бовіної, Марії Іванівній Гриньків, яка допомагала дівчатам підготувати вірші англійською мовою, групі 2ФМ-1, за частування та веселу пісеньку, яка досі крутиться у голові … І що вже там казати, гостям дякую, звичайно ж. Коли виступаєш і випадково збиваєшся, забуваєш слова, зосередившись на інтонації, дуже важлива підтримка аудиторії – подивишся комусь в очі і бачиш там слова: «нічого страшного, продовжуй! Я так хочу почути, про що там далі йдеться!». А оплески! Чудова винагорода за бажання зробити приємне глядачу… цікаво, а хто придумав саме оплесками дякувати виконавцю… добре, це не так суттєво. А от без допомоги Мар’яни Шипки та нашої чудової ведучої Марти Колодій ми б і справді не обійшлися. Здається все пройшло дуже класно, шкода, що все хороше швидко закінчується, звучать слова директора, всі дякують один одному, парти стають на свої звичні місця і чудова сцена знову перетворюється у звичну аудиторію, як карета попелюшки – у гарбуз. Але, можливо скоро ми знову зустрінемося, можливо, швидше, ніж я думаю…